Конференции города Макеевка

Информация для размышления или , как нас обувают в лапти. \имеется в виду Макеевчан-Макеевуголь\ Текст статьи: Шесть миллионов от ильичевских шахтеров - не предел

Приморский Мариуполь и степной Первомайск, что в Луганской области, разделяет чуть меньше трехсот километров. Редакционный микроавтобус преодолевает это расстояние за три с небольшим часа - и вот мы уже в одном из самых молодых, но стратегически важных подразделений Мариупольского металлургического комбината имени Ильича. Сегодня нас встречает шахта имени Менжинского и ее руководитель, а можно даже сказать: заботливый отец - заместитель генерального директора ОАО "ММК имени Ильича" Михаил Иванович Бугара.


Семь лет тому назад ее переименовали и дали новое имя: шахта "Мария Глубокая". Но как-то не прижилось среди людей новое, придуманное чиновниками Министерства топлива и энергетики название. По сегодняшний день ласково называют "менжинкой".

- Когда я пришел на эту шахту в 2007 году, было интересно: знают ли здесь, кто такой Менжинский? - рассказывает Михаил Бугара. - У кого ни спрошу, все плечами пожимают. Вот и не стали мы восстанавливать полуразвалившийся памятник преемнику Дзержинского. Так и лежит на складе: голова отдельно, ноги отдельно…

Зато к восстановлению мощностей и налаживанию угледобычи - основным задачам, поставленным председателем правления, генеральным директором ОАО "ММК имени Ильича" Владимиром Семеновичем Бойко - Михаил Иванович приложил все свои силы и умения. А умений этих за более чем полувековой стаж работы накопилось достаточно, чтобы поставить на ноги любое перспективное предприятие. В перспективности же ильичевской шахты Михаил Бугара не сомневается ни на секунду:

- Через два с половиной года мы доберемся до угольного пласта мощностью 140 сантиметров, а там запаса - как минимум миллион тонн. Вот после этого мы и начнем выходить на новый уровень развития с ощутимой прибылью…

Сегодня шахтеры работают с пластом высотой всего 70 сантиметров, добывая 200 тонн коксующегося угля марки "Ж" в сутки. И хотя все понимают, что этого мало, на зарплату шахтеры себе нынче зарабатывают сами. Да еще и на оплату немалых счетов за электроэнергию денег хватает. С другой стороны, если бы шахта со старта могла давать намного больше, она давно бы уже оказалась в других руках, разделив участь многих угольных предприятий региона…

Благодаря приходу нового собственника, работники "менжинки" сегодня и в шахте, и на поверхности чувствуют себя заметно более комфортно. Огромные деньги вложены в укрепление выработок, очистку подземных тоннелей, восстановление коммуникаций. Еще больше сделано наверху - не без гордости Михаил Иванович поручает своему заместителю провести экскурсию для прессы. То, что нам показывают, впечатляет и заставляет забыть, что мы находимся в небольшом городке под Луганском - Европа, да и только. Прежде всего, позаботились о рабочих: для них привели в идеальное состояние административно-бытовой комплекс. Начали с бани: современный интерьер, чистота, уют. Две огромные раздевалки: одна для чистых вещей, вторая - для рабочей одежды. Между шахтой, находящейся на окраине, и самим Первомайском курсируют комфортабельные, приобретенные комбинатом имени Ильича, автобусы. Помещение для проведения рабочих нарядов, актовый зал, административные помещения, да и многое другое - не стыдно показывать гостям из-за рубежа. Все это - и результат политики комбината, и стиль работы Михала Бугары.

По другому работать Михаил Иванович не привык, вот и сегодня старается делать все необходимое, чтобы вверенное ему предприятие выдержало кризисные времена и крепко встало на ноги. Конечно, приходиться принимать и не самые популярные меры, но без этого - не устоять.

- До начала кризиса на шахте работало 2000 человек: 600 подрядчиков, остальные - свои, - рассказывает Михаил Бугара. - Сегодня осталось 950 человек, меньше уже нельзя, хотя к этой цифре мы пришли без особых проблем: подрядчиков поблагодарили, а из своих - кто на пенсию ушел, а кого и за нарушение трудовой дисциплины пришлось уволить. Зато сегодня у нас каждый дорожит своим местом, выкладывается по полной, а пьянок или воровства и в помине нет.

Общаясь с шахтерами до начала рабочей смены мы поняли, что за ними дело не станет. Они ценят поддержку меткомбината, искренне рады произошедшим за последние годы переменам к лучшему и готовы к трудовым победам. Тридцать процентов работающих на шахте сегодня по-прежнему составляют ветераны "менжинки", семьдесят - новые кадры. Однако настроение и у тех, и у других - боевое. При этом каждый из наших собеседников отмечал и талант своего непосредственного руководителя - Михаила Бугары. "Он знает, что делает, и ему можно доверять", - говорили шахтеры.

Рассказывать о "менжинке" и о ее нынешнем руководителе можно очень много. Михаила Ивановича Бугару с его богатым трудовым стажем и огромным количеством наград и почетных званий (а еще он и кандидат технических наук…), вполне заслуженно можно назвать человеком-легендой. В свои семьдесят с небольшим хвостиком лет по энергичности и целеустремленности он даст фору любому молодому специалисту. И совершенно не случайно, что в прошлом месяце шахта "Мария Глубокая", она же "менжинка", дала рекордный за последние годы доход в шесть миллионов гривен! А это - шесть тысяч тонн угля, отправленного на Авдеевский коксохим, который переработает его в так необходимый Мариупольскому меткомбинату имени Ильича кокс. Что является значительным вкладом в стабильность производства флагмана украинской металлургии. И вклад этот из года в год будет, вне всякого сомнения, расти.



Андрей Киорhttp://ilich.in.ua./news.php?id=15711

А вот мнение губернатора Донецкой области Близнюка.
Текст статьи:
Какую роль вы определяете в экономической реформе угольной отрасли области?
- Больных мест в украинской экономике очень и очень много, но угольная отрасль - самая больная из всех больных, - так начал свой ответ
Анатолий Близнюк. – Еще совсем недавно на угольных предприятиях работало 620 тысяч человек. Сегодня их число сократилось до 162 тысяч.

Еще 24 предприятия в процессе закрытия. Это вовсе не означает, что мы сворачиваем добычу угля. Это как раз свидетельствует о реформировании отрасли.

Ведь ни для кого не секрет, что только 40 процентов работающих угледобывающих предприятий обеспечивают 80 процентов от общего объема добычи. Понимаете, в каком режиме работают остальные 60 процентов шахт и с какими государственными дотациями? Я прекрасно знаю, что на протяжении многих лет сложились объективные и субъективные причины, далеко не всегда зависящие от угольщиков.

Но начинать порядок наводить когда-то надо. Ведь у нас в области, например, есть не одно и даже не два угольных объединения, которые объединяют две шахты. Разве это эффективно? Нужно проводить серьезные реформы, но прежде государство должно четко определиться с тем, сколько угля ему действительно нужно, на каких шахтах этот уголь можно добывать.

Те шахты, которые не будут востребованы государством, должны быть или проданы, или закрыты. Безусловно, упреждающе и цивилизованно.
Реформировать – это вовсе не значит резать по живому.
http://www.makeevka.su/1/novosti/573-reformirovat-ne-znachit-rezat-po-jivomu/. Интересно , кто попадет в этот список предприятий , которые будут закрывать в Макеевке,и кому от этого станет лучше?
Р.S ПРОГОЛОСОВАЛИ ТОВАРИСЧИ-ТЕПЕРЬ НАЧНИТЕ ПОЛУЧАТЬ БОНУСЫ !!!

А у Близнюка одно, закрыть, порезать, продать. так случилось с ММЗ, на большее видимо он не способен. Кировский завод он давно закрывал, ну вот и добился своего. Люди для них так мусор, главное выборы.

Полностью согласен с тобой.

Очень интересная статья - я думаю в тему !
Тимошенко обдирала шахтеров Донбасса, как могла. Горняки недополучают до 2 тыс. грн ежемесячно

18:34 08.06.2010

По результатам аудита эффективности реализации социальных гарантий, предусмотренных Законом «О повышении престижности шахтерского труда», в Донецкой и Луганской областях Коллегия Счетной палаты сделала вывод, что правительством не обеспечены реализации подавляющего большинства из этих гарантий. Об этом сообщает пресс-служба ведомства.

Предприятиями, которые принадлежат к сфере управления Минуглепрома, своевременно не установлены повышенные тарифные ставки и должностные оклады, предусмотренные данным Законом.

В итоге подавляющее большинство шахтеров, занятых на подземных работах, не получили в течение 2009 года повышения заработной платы от 0,5 до 1,8 тыс. грн ежемесячно. Ставки и оклады повышены 17,2 тыс. таких работников, что составляет лишь 13,3% от общей численности.

Недостаточное финансовое обеспечение повлекло сокращение кадров Государственной военизированной горноспасательной службы в угольной промышленности, в том числе сокращены 383 штатных единицы работников, которые непосредственно занимаются аварийно-спасательными работами.

Кроме того, правительством не было обеспечено своевременное внесение изменений в Закон Украины «О налоге с доходов физических лиц» в части установления ставки налога из доходов для шахтеров, которые заняты на подземных работах полный рабочий день, в размере 10%. Эта норма была введена лишь с 01.01.2010.

Поэтому только на пяти проверенных предприятиях Донецкой и Луганской областей в течение 2009 года 26,7 тыс. горняков потеряли 56,9 млн грн реального дохода, или в среднем по 2 тыс. грн каждый.

Кроме того, отсрочка правительством до 1 марта 2010 года уплаты угледобывающими и шахтостроительными предприятиями страховых взносов в Пенсионный фонд Украины привела к негативным социальным и экономическим последствиям для 6,1 тыс. шахтеров Донецкой и Луганской областей, связанных с потерей ими права на своевременное зачисление соответствующего периода работы на этих предприятиях к страховому стажу при начислении пенсионных выплат. С целью исправления ситуации органами Пенсионного фонда Украины проводится пересчет пенсий.

В пресс-службе отметили, что из 250 тыс. работников угледобывающих и шахтостроительных предприятий Донецкой и Луганской областей около 170 тыс. заняты на подземных работах полный рабочий день, постоянно рискуя здоровьем и жизнью из-за неудовлетворительного состояния промышленной безопасности и охраны труда.

Только в течение 2009 года на шахтах этих двух областей травмировано 4890 горняков и 146 шахтеров погибли.

Негативные последствия структурной перестройки угольной отрасли приводят к недостатку квалифицированных кадров и значительной их текучести. Кроме того, свыше 27% шахтеров – работающие пенсионеры.

УРА-Информ.Донбасс. И об этом же конечно, же не знали те,кто сейчас при власти у руля !!!

http://ura.dn.ua/08.06.2010/96765.html

Програма економічних реформ України на 2010-2014 pp. (реформа вугільної галузі)

РЕФОРМА ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Проблеми

Незважаючи на великі природні запаси вугілля, українська вугільна галузь перебуває в стані стагнації. Основними проблемами галузі є:

- велике навантаження на державний бюджет через субсидії на підтримку збиткового виробництва й затягування процесу закриття не працюючих шахт;

- велика залежність зайнятості населення в окремих регіонах від роботи шахт;

- висока собівартість вугілля, що найчастіше перевищує ціну імпортного.


- Причинами виникнення подібної ситуації є:

- відсутність стимулів до зниження витрат через наявну систему державної підтримки підприємств галузі (компенсацію витрат);

- низькі темпи приватизації й відсутність кроків щодо закриття вироблених/ збиткових шахт, що призводить до браку інвестиційних ресурсів для здійснення технічної модернізації шахт.

Цілі та завдання

Основними цілями реформ є:

- створення економічно ефективної, беззбиткової вугільної галузі, що забезпечує економіку сировиною за конкурентними на світовому ринку цінами;

- ефективний перерозподіл вивільнених трудових ресурсів в інші галузі економіки. Для досягнення цих цілей необхідним є вирішення наступних завдань:

- лібералізувати ринок вугільної продукції, механізми збуту й ціноутворення;

- приватизувати життєздатні підприємства галузі й закрити безнадійно збиткові шахти;

- перенаправляти дотації із субсидування собівартості на перекваліфікацію й підвищення мобільності працівників, які вивільняються;

- підвищити здатність національного ринку праці, перерозподіляючи робочу силу в галузі, що демонструють зростання, та регіони, що активно розвиваються.

Реформа вугільної галузі має бути тісно пов'язана з розвитком суміжних галузей промисловості, насамперед електроенергетики.

Необхідні кроки

Лібералізація ринку вугільної продукції та механізмів збуту й ціноутворення:

- зняття вимоги закуповувати енергетичне вугілля підприємствами державної теплової генерації тільки в ДП «Вугілля України»;

- ліквідація ДП «Вугілля України» після завершення поділу шахт на перспективні й на такі, що підлягають закриттю, з переданням останніх в управління Фонду державного майна України;

— формування цін на вугільну продукцію на основі балансу попиту та пропозицій; перехід до торгівлі вугіллям на аукціонах;

— лібералізація імпорту вугілля;

— демонополізація постачань гірничошахтного обладнання.
Удосконалення механізму державної підтримки:

— перехід на систему прямих субсидій безнадійно збитковим шахтам, на період проведення заходів щодо працевлаштування й соціальної адаптації їх робітників;

— поетапне припинення субсидування операційних витрат державних шахт разом зі збільшенням фінансування на працевлаштування та соціальну підтримку працівників; заморожування загальних видатків підтримки галузі на поточному рівні, не допускаючи його перевищення;

— виділення державних дотацій на технічне переоснащення шахт тільки в обсязі, що підтримує стандарти безпеки праці, після розгляду інвестиційних меморандумів вугільних підприємств Мінвугілля й Мінфіном;

— корпоратизація державних вугільних підприємств і підвищення прозорості фінансової звітності.

Прихватизація життєздатних підприємств галузі:

— поділ підприємств за рівнем їх виробничо-економічного потенціалу, з урахуванням обсягів видобутку, потужності, собівартості, наявності запасів вугілля, на:

- перспективні підприємства, що можуть бути привабливі приватним інвесторам для подальшої приватизації;

-потенційно перспективні підприємства, що можуть становити інвестиційний інтерес за умови створення особливих сприятливих умов;

- безперспективні підприємства;

— створення умов для приватизації потенційно перспективних підприємств, у т.ч. державна підтримка працівників, які працевлаштовуються, і переведення на баланс держави об'єктів соціальної інфраструктури;

— розробка Галузевої програми приватизації, що описує перелік, черговість і механізми приватизації вуглевидобувних підприємств;

— розробка механізму державно-приватного партнерства для застосування на шахтах потенційно перспективної категорії до моменту їх приватизації, закріпленого в програмі приватизації.

Реструктуризація безнадійно збиткових шахт:

— створення системи соціальної підтримки, перенавчання й працевлаштування вивільнених працівників, за рахунок створення робочих місць (підтримка малого бізнесу, розвиток «вугільних» міст) або підтримки міграції в інші регіони;

— активізація процесу закриття шахт, що вже перебувають у стані закриття: встановлення меж чисельності співробітників, визначення цілей й контроль за часом закриття шахт, виділення достатніх коштів на закриття;

— оцінювання максимально можливого обсягу імпорту вугілля, виходячи із пропускної здатності інфраструктури (портові потужності, залізничні та ін.) та регулювання швидкості процесу закриття шахт із урахуванням цієї оцінки для збереження енергетичної безпеки України;

- організаційне забезпечення реструктуризації шахт для завершення цього процесу до 2016 р.;

- виділення фінансових ресурсів для реструктуризації шахт (включно з прямими дотаціями збитковим шахтам, витратами на фізичне закриття шахт і соціальні виплати) у межах дотацій для галузі в 2010 р. і поступове скорочення розміру фінансування в міру виконання соціальних зобов'язань держави.

Забезпечення здатності ринку ефективно перерозподіляти робочу силу:

- підвищення ефективності роботи служби зайнятості, орієнтування її на перерозподіл кадрів у регіональному й міжрегіональному масштабі, використовуючи успішну міжнародну практику в цій галузі;

- розробка заходів для підвищення регіональної й міжрегіональної мобільності, наприклад, шляхом усунення обмежень на одержання державних послуг, що діють у рамках інституту реєстрації;

- зміна механізму виділення державної підтримки для поступового перенаправлення дотацій із субсидування собівартості на перекваліфікацію й підвищення мобільності працівників, які вивільняються;

- посилення національної системи перепідготовки кадрів (докладніше в розділі «Реформа системи освіти»).

Етапи реформи


I етап (до кінця 2010 p.):

- розподіл підприємств за категоріями та розробка програми приватизації;

- підготовка підприємств до приватизації;

- розробка програми заходів підвищення мобільності працівників, які вивільняються;

- розробка змін механізму державної підтримки для перенаправлення дотацій на перекваліфікацію й адаптацію працівників, які вивільняються.

II етап (до кінця 2012 p.):

- лібералізація ринку вугілля:

- приведення цін на вугілля державних шахт до ринкових;

= застосування прямих договорів і розвиток аукціонної системи торгів вугіллям;

а лібералізація імпорту вугілля;

- перехід на систему прямих, прозорих дотацій збитковим шахтам і ліквідація ДП «Вугілля України»;

- приватизація життєздатних шахт;

- ліквідація шахт, що вже перебувають на стадії закриття/консервації/доробки запасів;

- впровадження програми заходів підвищення мобільності працівників, які вивільняються;

- перенаправлення дотацій на перекваліфікацію й адаптацію працівників, які вивільняються;

— підвищення ефективності роботи служби зайнятості, орієнтування її на перерозподіл кадрів у регіональному й міжрегіональному масштабі, використовуючи успішну міжнародну практику в цій галузі.

III етап (до кінця 2014 p.):

- поетапне припинення субсидування операційних витрат державних шахт при наростанні фінансування реструктуризації шахт і соціальної підтримки працівників, які вивільняються (до 2016 р.)

Індикатори успіху:

- прихватизація 100 % потенційно рентабельних підприємств до 2014 p.;

— скорочення субсидування собівартості державних вугільних підприємств галузі на80 % до 2014 р. і збільшення видатків на соціальну адаптацію, при збереженні загального обсягу підтримки галузі на рівні, що не перевищує рівень 2009 р.


P.S МАКЕЕВУГОЛЬ - ЖДЕТ СУДЬБА "ММЗ"? ,а ведь многие заводчане стали работниками угольных предприятий города,на кого же они будут переквалифицироваться теперь ?,и выдержат ли это они и их семьи опять- этот БЕСПРЕДЕЛ !!!